Успішно склавши сесію і побувши вдома всього два тижні, 15 липня я відправилася до оздоровчого комплексу «Маяк». Там я ніколи не була, і вже перша ніч справила на мене велике враження. Познайомившись між собою, великою компанією ми почали грати у «варене яйце». Сенсу у грі немає, але було весело…
Ранок починався зі сніданку. Їдальня була основним джерелом енергії для нас, тому що наїдалися ми так, що й морська вода нас не могла втримати. Тож, як уже зрозуміло, після їдальні ми йшли на пляж приймати сонячні ванни і гратися з неживими медузами, яких морські хвилі викидали на берег. Пізніше, коли вже не так відчувалася вага нашого шлунка, ми бавилися на піску, виробляючи всілякі акробатичні етюди. Такі забави були вдень, а от що робилося ввечері?!
Найпопулярнішим заняттям була гра «Твістер». Саме тут демонструвалася довжина ніг та вміння вправно триматися на чотирьох кінцівках, при цьому мати на увазі, що під тобою є ще люди. Продовжувався вечір у клубі «Лампочка», найпопулярнішому серед студентів КПІ та жителів Херсона. Тут мозок був у полоні коктейлів, а тіло підвладне звукам музики. У такому ритмі продовжувались майже всі дні.
Не можу не згадати День-навпаки, коли хлопці вбиралися дівчатами, а дівчата – хлопцями. Я вирішила не відставати і перевтілилася в «реального пацана Пантоху» (ім’я пішло від назви коктейлю, який включав до свого складу всю наявну на столі рідину). З перевтіленням було все в порядку, дехто дійсно плутав мене з хлопцем, незважаючи на те, що на мені були кросівки рівно на 10 розмірів більші, ніж я ношу.
Але свята хотілося знову! І одному хлопцеві спала на думку дика ідея організувати «дискотеку в простирадлах». Веранда була прикрашена туалетним папером, а дрес-код включав наявність білого простирадла. Це був чудовий вечір, який запам’ятався веселими конкурсами, танцями, обливанням водою і новими знайомствами. Повернувшись до себе на веранду, ми помітили, що у наших сусідів є кавун. Не довго думаючи, чемно напросилися на колективне поїдання. Щоб було веселіше, чи смачніше (вже не пам’ятаю), їли ми його чайними ложечками.
Усе це настільки захоплювало, що десять днів промайнули як один, один з найкращих днів життя! Не хотілося повертатися додому… Останньої ночі ми з подружкою пішли до моря і, кинувши монетку, загадали бажання, яке нині в процесі здійснення…
Після такого відпочинку хочу щиро заявити: «Я люблю «Маяк»! Тож усі, хто хоче відчути повноту життя, отримати купу незабутніх вражень, позитиву і сонячного настрою, просто зобов’язані побувати в «Маяку». Там можна зробити своє літо казковим, таким, якого не буде більше ні в кого! Бо саме ви пишете свій сценарій життя і жанр також вибирати вам!
