Усі творіння природи є довершеними. Стрімко випнута вгору пружна сосна – гарніша серед інших, коли ж потрапляєш у сосновий ліс – почуваєшся наче в неземній реальності. Високо в піднебессі погойдуються смарагдові віти, далекі від земної метушні. Ранковий серпанок огортає їх найніжнішими шовками й шифонами – персиковими чи рожевими. Удень їх пестять сонячні промені, що іскряться та переливаються, аж очам боляче. Вечір накидає на верхівки струмливий сріблястий атлас, який налаштовує на спокій та внутрішню гармонію. А якщо та краса ще й розкинулася на березі водойми – забракне слів, щоб висловити своє захоплення. Поєднання свіжого бризу й просякнутого хвойними ароматами повітря створює неперевершену гармонію та сприяє відновленню фізичних і душевних сил.
Саме в такому місці – під шатром соснового бору на піщаному березі Київського водосховища і розташувалася база відпочинку НТУУ «КПІ» «Політехнік». Триповерхові цегляні корпуси (з усіма вигодами) ховаються в затінку дерев, облаштовано доріжки та квітники, спортивні та ігрові майданчики, намито пляж. Кімнати зручні, нещодавно відремонтовані, на 2-3 особи. Тут затишно почуватимуться як літні люди, так і молоді матусі з дітьми. Для любителів тиші та спокою – рибалка, фотополювання, для активних і непосидючих – рухливі ігри, прогулянки. А ще – спілкування з природою: якщо придивитися та прислухатися, у лісовій гущавині вирує життя. Дзвінко виспівує птаство, меткі білки виблискують очицями з-поміж листя, у повітрі дзвенить і вирує комашня, серед трави діловито снує різноманітна дрібнота. А вночі, коли, здається, все завмирає у місячному сяйві, фігури вищого пілотажу демонструють кажани, тільки посвист повітря свідчить про їх стрімкий лет.

Здається, неважко уявити собі оксамитовий чорнично-синій купол неба. І зірки розсипані по ньому, і тихо плещуть хвилі, відбиваючи світло цих зірок. І вже незрозуміло, де небо, а де його відблиск, магія всесвіту захоплює і зачаровує. Насправді, дійсність перевершує найсміливішу уяву.

База відпочинку, що налічує не один десяток років, має унікальну властивість. Тут гарно завжди, у будь-який час доби, у будь-яку погоду. Їй не можна сказати «прощай», тільки «до побачення», говорять завсідники, які щоліта навідуються сюди.

Н.Вдовенко